Перейти до основного вмісту

2018 (замість resolutions)



Сьогодні закінчується 2018-й рік, тож, звісно, тягне на роздуми.

У якомусь із попередніх дописів я писала, що багато і швидко забуваю, і що варто почитати про депресію і пам'ять. Я тоді забула про це.

Зараз, оглядаючись на минулий рік, здивована білою плямою перших кількох місяців.

Я майже не пам'ятаю попередньої новорічної вечірки, нічого, що сталося в січні-лютому (в тому числі свій день народження), взагалі нічого про весну. Мабуть, якщо хтось із друзів нагадає якусь конкретну подію, щось відновиться, але просто зараз я не можу назвати жодної.

Я веду кілька щоденників (інстаграм, вдячності і ще один), але рідко їх перечитую, тож пробачте, якщо забула когось або щось.

2018-й, який я пам'ятаю, був кроком вперед і вгору. Можливо, я лещу собі, але роки намагань зрозуміти функціонування (і дисфункцію) мого мозку, відточування рутин і coping strategies почали давати плоди.

Весь цей рік я стабільно була на роботі, борсалася з менеджментом особистих фінансів (що перемога, бо 2017-го я просто не могла про них думати), не випадала з комунікації і рідними та друзями. За 2018-й я не вилетіла з жодного університету, навпаки, відповідально (хоч і з ниттям) давала собі раду і з формальною освітою, і з самоосвітою.

Це був рік нових і чудових близьких, віднайдення сили, про яку я не знала, середньострокової мети і своєї професії, тіснішого знайомства зі спортом, дорослості і автономії, книг і внутрішньої свободи від цих ваших обставин.

Я тихо вдячна всім, хто підтримує мене уже багато років. Без вас не було б нічого.

Я окремо вдячна одному другові, якого віднайшла влітку. Ти показав мені, як виглядає професіоналізм, наполегливість, цілеспрямованість, відповідальність за свій вибір і самодисципліна. Я навчилась у тебе дивитися в майбутнє без паралізуючого переляку, з рішучістю впливати на те, що важливо і можна змінити. У всьому, що я тепер можу робити і роблю, завжди буде частина твоєї заслуги. Дякую, Вань)

Мамо, Дімончику, Кекс, Аліно, Льонь, Святе, Руслане, Данчик, Олежку, Даро, Олю, Алісо, Назаре, Сашку  дякую вам. It does take a village to support a person with depression, і у мене команда, про яку хіба мріяти. Я усіх вас дуже люблю.)

Хороший був рік.)



Коментарі

Популярні дописи з цього блогу

Розбираємось в депресії, Глава 1

Почнімо зі статистики.  - якщо вірити Всесвітній організації охорони здоров'я, найбільше випадків непрацездатності серед дорослого населення планети спричинено депресією. - У світі близько 350 мільйонів людей страждає від цього розладу. - Близько чверті людей переживають принаймні один епізод клінічної депресії за життя. - Ризик депресії в жінок на 70% вищий ніж у чоловіків.   :( - У кожному наступному поколінні середня ймовірність захворіти на депресію вища ніж у попередньому. Взагалі, депресія - дуже загальний діагноз. Люди переживають її по-різному, бо вона проявляється в кількох формах.  DSM-5 ( Diagnostic and Statistical Manual of Mental Disorders, 5th Edition ) - наразі найкращий гайд з діагностування психічних розладів, опублікований в 2013 році Американською психіатричною асоціацією - розділяє цей загальний діагноз на кілька конкретних підтипів, зокрема: - клінічна депресія (major depression) - персистентний депресивний розлад - пре...

Лікбез: Топ-5 TEDtalks про ментальні розлади

Неодноразово стикалась із тим, що пересічний співрозмовник має хіба приблизне уявлення про депресію та інші розлади настрою, не кажучи про важчі захворювання (як-от шизофренія). Звісно, я вже давно нікого не звинувачую - ба, навіть радію за них, адже, воістину, це ignorance таки is bliss. Утім, інші з моїх знайомих стикались із гіршою проблемою: захворів хтось близький, а допомогти хз як. Ця підбірка складена з п'яти відео, які свого часу допомогли мені зорієнтуватися. 1. Andrew Solomon: Depression, the secret we share (є субтитри російською) "Антонім депресії - не щастя, а життєздатність, і саме життєздатність, здавалось, вислизнула від мене у той момент". Автор книги " The Noonday Demon " (яку я безмежно рекомендую) розповідає про найтемніші закутки свідомості хворого на клінічну депресію - і про свій досвід розмов з хворими з усього світу. Уперше я дивилась це відео в ТЗНі, в Острозькій академії; я плакала, а працівникам було дуже незручно. Пі...

Дві години темного Стівена Фрая

Ще з часів університету Стівен Фрай був для мене інтригуючою фігурою - дотепний, ерудований, такий весь poised, відкрито і гордо гомосексуал, страшенно розумний і цікавий. Я любила його через QI і Шоу Фрая та Лорі , а його Неповна і Остаточна Історія Класичної Музики (2004)  - приємний і легкий мастрід для тих, хто любить класику і часом просто хоче знайти привід посміхнутись.  Тож для мене було прикрим відкриттям, що Фрай з дитинства страждає на біполярний розлад (співчуваю, містер Фрай. Тримайся). Він зняв документальний фільм у двох частинах The Secret Life of the Manic Depressive, де розповідає історію своєї боротьби з хворобою, чергуючи її з розвідками у медицину та історії колег. Виявляється, Керрі Фішер (принцеса Лея з Зоряних Війн ) теж все життя вчилась лишатись продуктивною попри розлад. Фільм надихає, і, що теж важливо, інформує. Рекомендую для всіх, хто страждає на БАР чи депресію (частина симптомів дуже спільні) і володіє англійською (з суб...