Сьогодні закінчується 2018-й рік, тож, звісно, тягне на роздуми. У якомусь із попередніх дописів я писала, що багато і швидко забуваю, і що варто почитати про депресію і пам'ять. Я тоді забула про це. Зараз, оглядаючись на минулий рік, здивована білою плямою перших кількох місяців. Я майже не пам'ятаю попередньої новорічної вечірки, нічого, що сталося в січні-лютому (в тому числі свій день народження), взагалі нічого про весну. Мабуть, якщо хтось із друзів нагадає якусь конкретну подію, щось відновиться, але просто зараз я не можу назвати жодної. Я веду кілька щоденників (інстаграм, вдячності і ще один), але рідко їх перечитую, тож пробачте, якщо забула когось або щось. 2018-й, який я пам'ятаю, був кроком вперед і вгору. Можливо, я лещу собі, але роки намагань зрозуміти функціонування (і дисфункцію) мого мозку, відточування рутин і coping strategies почали давати плоди. Весь цей рік я стабільно була на роботі, борсалася з менеджментом особистих фінансів (що...