Дві години темного Стівена Фрая

Ще з часів університету Стівен Фрай був для мене інтригуючою фігурою - дотепний, ерудований, такий весь poised, відкрито і гордо гомосексуал, страшенно розумний і цікавий. Я любила його через QI і Шоу Фрая та Лорі, а його Неповна і Остаточна Історія Класичної Музики (2004) - приємний і легкий мастрід для тих, хто любить класику і часом просто хоче знайти привід посміхнутись.

Тож для мене було прикрим відкриттям, що Фрай з дитинства страждає на біполярний розлад (співчуваю, містер Фрай. Тримайся). Він зняв документальний фільм у двох частинах The Secret Life of the Manic Depressive, де розповідає історію своєї боротьби з хворобою, чергуючи її з розвідками у медицину та історії колег. Виявляється, Керрі Фішер (принцеса Лея з Зоряних Війн) теж все життя вчилась лишатись продуктивною попри розлад.

Фільм надихає, і, що теж важливо, інформує. Рекомендую для всіх, хто страждає на БАР чи депресію (частина симптомів дуже спільні) і володіє англійською (з субтитрами не знайшла). Публікую його тут, бо свого часу ці відео допомогли мені трохи заземлитись і знайти відповіді на питання як-от "чи означає моя депресія що я приречена бути ніким?", "чи можу я ще щось, окрім як нити?", "чи існує надійний спосіб діагностики?" і таке інше.

Stephen Fry - The Secret Life Of The Manic Depressive, Part 1